Весело і радісно цього року відбулися новорічні свята у Суботцівській школі. Увесь педагогічний колектив, батьківський комітет, адміністрація школи заздалегідь подбали про цікаве та змістовне наповнення свят. Жодна дитина цього року не залишилися поза увагою. Всі отримали солодкі подарунки та призи. А подбали про це наші постійні спонсори та меценати: депутатський корпус та виконавчий комітет Суботцівської сільської ради на чолі з головою Борідченком А.В., агрофірма «Хлібодар» (генеральний директор Згривець Р.Ф.), ПП «Ареал» (засновник Цилюрик В.С.), Знам’янське кар’єроуправління (директор Кородченко О.М., головний інженер Урсулов С.В.), ПП «Знам’янський граніт» (генеральний директор Пацеля А.М.), приватні підприємці Головань В.І. та Якущенко С.В..
Багато гарних і славних традицій має Суботцівська школа. Улюбленими для дітей давно вже стали Свято книги, Свято української мови, Свято казки, Свято Веселкової країни, Свято української пісні, Свято матері тощо. Важко враз пригадати і перелічити усе те, що проводиться в школі з метою виховання справжніх патріотів рідної держави, небайдужих до подій, що відбуваються в рідній Україні .
14/11/2014 р. з ініціативи Суботцівського учнівського парламенту було організовано традиційне загальношкільне свято - Свято Хліба. Цього року воно було по - особливому урочистим та незвичайним, бо мало національний, патріотичний відтінок. «Я люблю Україну» - такі слова майоріли на спеціальних жовто-блакитних значках на грудях в учителів, школярів та батьків, які символізували про участь кожного з них в акції «Допоможемо Україні». А напередодні усі діти долучилися до флешмобу «Учні Суботцівської школи захисникам України». На величезному аркуші паперу вони малювали свої долоньки, на яких писали побажання воїнам, що захищають рідну державу. Серед дитячих побажань були: «Повертайтеся швидше живими», «Ми вас любимо і чекаємо», «Ми пишаємося вами», «Хай живе Україна!», «Герої не вмирають!», «Слава Україні!», «Героям слава!», «Захистіть Україну!», «Збережіть нашу землю», «Україна понад усе!»... Кожна дитина вклала в одне речення на намальованій долоньці частинку своєї душі і серця, яка, сподіваємося, буде допомагати і зігрівати наших захисників, вселяючи віру у їх святу і праведну справу, надихаючи їх на нові героїчні подвиги в ім’я України тощо.
Кожна школа нашого району різниться тим, що має, поряд із загальноприйнятими особливостями ведення навчально-виховного процесу, свої власні, улюблені дітьми, вчителями, батьками, традиційно уже напрацьовані, різноманітні методичні заходи, конференції, фестивалі, свята…
Приміром, у Суботцівській школі систематично проходять районні та обласні семінари з багатьох навчальних дисциплін, спортивні змагання різних рівнів. Педагогічний колектив докладає багато зусиль, щоб подібні заходи проходили вдало і присутні брали з них щось корисне для своєї роботи.
Однак, дійсно улюбленим, бажаним, очікуваним у школі та селі є спортивне свято Козацькі забави. У них беруть участь учні 5-11 класів, які готуються до нього з перших вересневих днів. Цьогоріч воно було особливим. Адже проходило напередодні традиційного районного спортивно-патріотичного заходу Партизанськими стежками. У школі було створено Раду по підготовці до свята на чолі з вчителем Захисту Вітчизни Блохіним В.А. . Вона розробила Положення про проведення свята Козацькі забави, присвяченого Дню фізкультурника. Педагог-організатор школи Грузін С.В. продумано склала сценарій по прийому учнів 5 класу у Козачата. Отже, у школі йшла ґрунтовна, копітка робота по підготовці до улюбленого заходу.В учнівському та педагогічному колективах при підготовці до свята панував глибокий патріотизм, любов і повага до рідної держави, її історії.
Перший день осені… Щедрий вересень знову ласкаво запросив до рідної школи галасливу дітвору. З радісним піднесеним настроєм, з веселими усмішками на обличчях та яскравими квітами в руках зійшлися на святкову урочисту лінійку школярі. А тут на них давно вже чекали рідні вчителі, світлі відремонтовані класи, мудрі книги та цікаві уроки.
Цього року по-особливому урочисто і піднесено пройшов День знань у Суботцях. Адже суботчани - справжні патріоти своєї країни. Для усіх нас Україна – єдина, вільна і неподільна держава , а усі ми, українці, - небайдужі до подій, що відбуваються в нашій рідній Батьківщині. Тож, звичайно, організатори свята також долучилися до усіх тих патріотичних заходів, що проходять нині в усіх куточках нашої держави, на підтримку її цілісності і суверенітету, підготувавши проукраїнський сценарій «Першого дзвоника».
Святково причепурившись у жовто-блакитний колір, із самісінького ранку школа з нетерпінням чекала на своїх вихованців. Переважна більшість учнівського та педагогічного колективу цього дня також одяглися не просто гарно і святково. У їхньому вбранні спостерігалися елементи української державної символіки: вишиванки, стрічки, прапорці, кульки, віночки тощо. Навіть букетики квітів у руках багатьох школярів були жовто-блакитного кольору. Радості і хвилюванню немає меж. До шкільної родини цього року влилося 28 першокласників. Бурхливими оплесками зустріли їх учні школи. А батьки провели своїх рідних діточок через доріжку із вишитих рушників.
31 травня з перону «Прощання» вокзалу Суботцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів відправився вісімнадцятимісний поїзд №11 за маршрутом «Школа – Нове життя». 18 учнів-випускників отримали квитки в доросле життя, серед яких одна учениця, Блохіна Анна, з рук директора школи Савлука А. Г. одержала атестат з відзнакою і золоту медаль «За високі досягнення у навчанні».
Навіть природа, сумуючи через те, що сорокалітній дуб-школа втрачає 18 листочків, які полетять з вітром кожний у своєму напрямку, рясно полила дощиком дорогу від школи до сільського будинку культури, де проходила урочиста частина свята.
Святково прикрашена зала будинку культури радісно зустріла 9 красунь-випускниць у розкішних сукнях та 9 мужніх парубків.
Зі сцени звучали напутні слова від директора школи, який побажав випускникам, щоб обрані ними шляхи у доросле життя були сповнені тільки успіхами, добрими вчинками та яскравими подіями, щоб у вирі дорослого життя колишні учні не забули про вдячність і пам’ятали рідну школу, своїх однокласників, друзів і учителів.
