Роль родинного виховання у формуванні життєвих цінностей дитини
- Категорія: Поради батькам
- Перегляди: 2296
Від самого народження дитина потрапляє в родину. Люблячі й найрідніші люди оточують її увагою й піклуванням, дають перші в житті уроки. Психологи стверджують: дитина – як чистий аркуш паперу, а якими фарбами буде він зафарбований, залежить тільки від батьків. Дійсно, яке наповнення вкладуть батьки у свою дитину, такою вона й виросте людиною.
Родину можна сміливо вважати природним середовищем соціалізації дитини, від родини вона отримує емоційну і матеріальну підтримку, вчиться берегти і передавати культурні цінності. З перших днів тато і мама повинні готувати її до життя, прививати моральні принципи та ідеали. На жаль, це на завжди так.
У наш непростий час батьки деколи забувають про те, що найперше – це моральний розвиток дитини. У прагненні оточити її матеріальними благами найближчих людей перестає хвилювати моральний аспект піклування. Хоча поспілкуватися з дитиною, поцікавитися, як пройшов день, що її хвилює і що радує, здійснити разом спільну справу – для цього не треба багато часу, але для дитини - це найважливіший вияв уваги, і вона вже знає, що її люблять і розуміють, нею цікавляться.
Часто батьки скаржаться, що діти вимагають певних матеріальних цінностей (гарного одягу, дорогого телефону), та вони не розуміють, що таким чином дитина просто намагається отримати увагу з їх боку до себе і свого життя. Особливо це актуально у підлітковому віці, коли у дітей загострюється почуття самотності.
Звісно, ефективність виховання в родині залежить від того, наскільки міцний фундамент самої сім’ї , наскільки у ній дружні, міцні й довірливі стосунки. Виховний вплив батьків посилюється, якщо вони цікавляться не тільки успішністю у навчанні, а й позашкільним життям дитини. Іншим важливим чинником виховання свідомого громадянина є трудова діяльність. Дітей варто залучати до спільної трудової діяльності, давати їм посильні трудові доручення. Така спільна діяльність є набагато ефективнішою, ніж словесні повчання.
Часто за зразок ставлять європейське суспільство, де батьки опікуються дітьми тільки до досягнення 18-річчя, а далі відправляють їх у «вільне плавання», але іншою особливістю європейського суспільства є те, що часто самим батькам доводиться доживати віку у притулках для літніх людей.
Шановні батьки, піклуйтеся про своїх дітей! Не соромтеся демонструвати їм свою любов і піклування, і вони віддячать вам такими ж почуттями.
